боготворити


боготворити
БОГОТВОР|ИТИ (5*), -Ю, -ИТЬ гл.
1.Обожествлять, одухотворять:

б҃ъ жьромъ... боготворить прѥмлюща˫а. (ϑεουργεῖ) КЕ XII, 38а; аще сн҃ви ˫ако твари покланѩюсѩ. или во нь ˫ако въ тварь кр҃щюсѩ. не буду б҃ъ. тва(р) бо б҃отворити не може(т). ГБ XIV, 45в.

2. Боготворить, поклоняться кому-л., чему-л.:

Каи˫ане... коупьно же иоудоу. б҃отворѩть. (ἐκϑειάζουσιν) КЕ XII, 255а; дроуга˫а же ѡ(т) нихъ [ересей] повелѣвають. пепоузоу... боготворѩще. и абиѥ си иерс҃лмъ мьнѩще. (ἐκϑειάζοντες) Там же, 256б; нѣции. ѡ(т) внѣшна˫а прмдр(с)ти вредишасѩ оумомь. да смыслѩть о нб҃си и земли. i прочихъ тварии. зане. нѣции та б҃отво||риша ГБ XIV, 146бв.


Словарь древнерусского языка (XI-XIV вв.) / АН СССР. Институт русского языка. — М.: Русский язык. . 1988.

Смотреть что такое "боготворити" в других словарях:

  • боготворити — рю/, ри/ш, недок., перех. Обожнювати кого , що небудь, схилятися перед ким , чим небудь …   Український тлумачний словник

  • боготворити — дієслово недоконаного виду …   Орфографічний словник української мови

  • богатворити — БОГАТВОРИ|ТИ (1*), Ю, ИТЬ гл. То же, что боготворити во 2 знач.: ничто же ино есть. но еже б҃атворити чрево свое. ПНЧ XIV, 197г; ϑεοποιεῖν Срезн., I, 136 …   Словарь древнерусского языка (XI-XIV вв.)

  • боготворимыи — (2*) прич. страд. наст. к боготворити: етеро ино иже ѡ(т) ѥлинъ сквьрньнѣ б҃отворимымь предъставл˫а˫аи ѡбраза. (ϑεοποιουμένων) ЖФСт XII, 110; боготворима˫а средн. мн. в роли с.: повелѣ... свинины тѣмъ съ зелиемь. мѩсъ възбранити... ѣсти повелѣ… …   Словарь древнерусского языка (XI-XIV вв.)

  • боготворитисѧ — БОГОТВОР|ИТИСѦ (2*), ЮСѦ, ИТЬСѦ гл. 1.То же, что боготворити во 2 знач.: ст҃ии оц҃и наши. д҃ни же исповѣдаша. вь нѩ же просвѣщатисѩ. о||чищатисѩ. молити(с). б҃отворити(с). о х(с)ѣ i(с)сѣ о г(с)ѣ (ϑεοποιηϑείητε) ФСт XIV, 180б в. 2. Быть… …   Словарь древнерусского языка (XI-XIV вв.)

  • боготворіння — я, с. Дія за знач. боготворити …   Український тлумачний словник

  • любити — I 1) (відчувати глибоку відданість, прихильність, симпатію до кого / чого н.), жалувати, дихати (ким чим), полюбляти, долюблювати; обожнювати, боготворити, божествити (надмірно захоплюватися ким, схилятися перед ким н.) 2) (мати нахил, потяг до… …   Словник синонімів української мови

  • поважати — 1) (кого що відчувати повагу, ставитися з повагою до когось / чогось), шанувати, у[в]шановувати, цінити, цінувати, поклонятися (кому чому), схилятися (перед ким чим), у[в]клонятися (перед ким чим), обожнювати, признавати, боготворити 2) див.… …   Словник синонімів української мови

  • БОГОТВОРИТЬ. — Из ст. сл. яз. Ст. сл. боготворити представляет собой словообразовательную кальку греч. theopoiein, где theos «бог» и poiein «творить, создавать» …   Этимологический словарь Ситникова


Поделиться ссылкой на выделенное

Прямая ссылка:
Нажмите правой клавишей мыши и выберите «Копировать ссылку»

We are using cookies for the best presentation of our site. Continuing to use this site, you agree with this.